ошукувати

1. Обманювати когось, вводити в оману з корисливими намірами, позбавляючи майна, грошей або інших цінностей шляхом обману; обдирати, наживатися шахрайським способом.

2. Розмовне значення: не виконувати обіцяного, обдурювати когось у чомусь, нехтувати чиїмись інтересами.

Приклади:

Приклад 1:
Хай сказане сказав не він, хай і не він перший насмілився на поцілунок, але не треба ошукувати ані себе, ані інших. У нього вистачило внутрішньої сміливости й сумлінности визнати, що це не вона, а він перший сказав: «Люблю».
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”