ошука

[oʃukɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Обман, шахрайство, дія або вчинок, спрямований на введення когось в оману з корисливою метою.

  2. (Юриспруденція) –

    (у спеціальному вжитку) Назва одного зі статейних злочинів за законодавством Великого князівства Литовського (Статут 1588 р.), що передбачав відшкодування шкоди за шахрайство або обман у торгових справах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ошука, р. ошуки, д. ошуці, з. ошуку, о. ошукою, м. ошуці, к. ошуко

Більше записів