Древослів

Словник Української Мови

оштукатурювання

[oʃtukɑturjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес нанесення штукатурки на поверхні (стіни, стелі, фасади тощо) для їх вирівнювання, захисту або оздоблення.

  2. (Техніка) –

    Результат цього процесу; оштукатурена поверхня, штукатурний шар.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оштукатурювання, р. оштукатурювання, д. оштукатурюванню, з. оштукатурювання, о. оштукатурюванням, м. оштукатурюванні, к. оштукатурювання

Більше записів