ошельмований
[oʃɛlʲmoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Література) –
Позбавлений честі, ганьблений, опорочений, знеславлений.
- (Соціологія) –
Підданий остракізму, відкинутий суспільством через ганебний вчинок або звинувачення.
- (Юриспруденція) –
У старому праві: той, хто був публічно оголошений безчесним, позбавлений громадської довіри та певних прав через ухвалу суду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ошельмований, р. ошельмованого, д. ошельмованому, з. ошельмованого, о. ошельмованим, м. ошельмованім