1. Дати комусь щастя, зробити щасливим; принести щастя, удачу.
2. (у безособовому вживанні, зі знахідним відмінком) Про настання щасливої, вдалої події для когось; пощастити. Наприклад: «Його ощастило на хороших друзів».
Словник Української
Буква
1. Дати комусь щастя, зробити щасливим; принести щастя, удачу.
2. (у безособовому вживанні, зі знахідним відмінком) Про настання щасливої, вдалої події для когось; пощастити. Наприклад: «Його ощастило на хороших друзів».