ошалілий

1. Який втратив розум, збожеволів; божевільний, ненормальний.

2. Який перебуває в стані надмірного збудження, захоплення або розгулу; розлючений, несамовитий.

3. Переносно: дуже інтенсивний, бурхливий, нестримний (про явища природи, почуття тощо).

Приклади:

Приклад 1:
— перебив її мов ошалілий з радощів Корецький. — Слухай-но, вгамуй себе; за нами зорять, тобі час іти… Тут є одно потайне місце, де можна переховатись, приходь туди.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”