осереднювання

[osɛrɛdnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Соціологія) –

    Процес створення осередків (невеликих організаційних груп, центрів діяльності) у різних сферах суспільного життя, зокрема в політичній, культурній або громадській роботі.

  2. (Математика) –

    У статистиці та математиці — те саме, що усереднення; знаходження середнього значення, приведення до середньої величини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осереднювання, р. осереднювання, д. осереднюванню, з. осереднювання, о. осереднюванням, м. осереднюванні, к. осереднювання

Більше записів