осереднення

1. Процес створення осередку (центру, ядра) чогось; об’єднання навколо певного центру, ідеї або організації.

2. У математиці та статистиці: метод знаходження середнього значення (середньоарифметичного, середньозваженого тощо) ряду величин; узагальнення, зведення до середнього показника.

3. У техніці та обробці даних: згладжування, усунення випадкових відхилень у послідовності даних або сигналів шляхом заміни кожного значення на середнє з його сусідів.

Приклади:

Приклад 1:
З іншого боку, міфологічна рефлексія не просто «виходить із усвідомлення ряду опозицій», — вона «спрямована на їхнє поступове “осереднення” (“зближення”)»[23 – Леві-Строс К. Структурна антропологія. — К., 1997.
— Зеров Микола, “Камена”