осердя

1. Центральна, найважливіша частина чого-небудь, серцевина; глибинна суть явища, ідеї.

2. У техніці: внутрішня, центральна частина деталі, конструкції або матеріалу (наприклад, серцевина кабелю, осердя трансформатора).

3. У географії: центральна, найменш доступна частина певної території (наприклад, гірського масиву).

Приклади:

Приклад 1:
І Стус в образі міфологічного бога так і живе в пам’яті як поетичне осердя, душа цієї воістину суверенної «республіки». Як добрий дух доброго царства… Це — з тих образів, які залишаються на все життя в емоційному активі людини, до яких повертаєшся в тяжкі хвилини як до духовного порятунку, намагаючися згромадити докупи все те добре й прекрасне, що зустрілося-таки тобі в житті на цій «планеті людей».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
172) – циліндри- чної к отушки, яка складається з великої кількості витків, рівномірно намотаних на загальне осердя. Розглянемо соленоїд з а- вдовжки l, що м aє N витків, по якому тече струм.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо всередині солен о- їда знаходиться феромагнітне осердя, то магнітний потік BФ змінюється не лише внаслідок зміни сили с труму I, а л е і в і д зміни µ . Позначимо LSl N 2 0 =µµ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”