оселенець

[osɛlɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Соціологія) –

    Мешканець, житель певної місцевості, поселення; поселенець.

  2. (Соціологія) –

    Той, хто нещодавно оселився десь, новоприбулий житель.

  3. (Історія) –

    (у спеціальному значенні) Представник групи східнослов’янських племен, які в давнину заселили територію сучасної України, зокрема, селилися вздовж річок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оселенець, р. оселенець, д. оселенець, з. оселенець, о. оселенець, м. оселенець, к. оселенець

Більше записів