осе

Приклад 1:
Стіни чорні, аж цвіллю взя­ли­ся од во­ди, що дощі, по­на­ли­ва­ли крізь ли­ху осе­лю; че­ре­ва­та піч потріска-1 лась,-диміла, куріла; замість лав якісь кри­во­ногі ослінчи­ки-і сісти на них страш­но; стіл-хо­до­ром хо­дить; піл-на п’ядь дош­ка од дош­ки: Мот­ря під хо­лод дві дош­ки спа­ли­ла, бо не бу­ло чим у хаті про-! ку­ри­ти… Бідо­та нес­ка­зан­на, злидні не­ви­лазні!… Неодрадне жит­тя Мот­ри­не.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
За­хо­ва­ла тільки людська спом­ка, що цей Мирін був уже не­мо­ло­дий чо­ловік, ко­ре­нас­тий, з дов­ги­ми уса­ми, з зак­ру­че­ним за ухо осе­лед­цем та що він ще дов­го після то­го, як осе­лив­ся, не ки­дав сво­го за­по­розько­го зви­чаю – во­юван­ня. “Во­ював,- ка­зав він,- з ляш­нею, во­ював з ба­шею, во­ював з та­тар­вою, а те­пер во­юва­ти­му-з звіром!”
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
Товариство засіло на цілу ніч… XVIII Пер­ший ступінь Мотря зовсім осе­ли­ла­ся у “дов­гоп’ятої бабйіТ Бра­ла лю­дям пряс­ти то кужіль, то вов­ну та з то­го тільки й жи­ла. Тяжко їй ро­би­ло­ся на душі, гірко на серці, як по­ду­має, що на ста­рості літ прий­шло­ся най­мич­ку­ва­ти у лю­дей.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”