осавул

[osɑʋul] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Військове звання старшинського (офіцерського) складу в козацьких військах, помічник полковника, який виконував адміністративні, судові та господарські функції, а також командував підрозділами у військовий час.

  2. (Історія) –

    У Запорозькій Січі — помічник кошового отамана, який відав продовольством, фуражем та розподілом військової здобичі.

  3. (Історія) –

    У деяких козацьких формуваннях (наприклад, у Кубанському козацькому війську) — військовий чин, що відповідав армійському підполковнику.

  4. (Історія) –

    У сучасній Україні — почесне звання в окремих козацьких організаціях та товариствах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осавул, р. осавула, д. осавулові, з. осавула, о. осавулом, м. осавулі, к. осавуле

Більше записів