Значення
- (Історія) –
Військове звання старшинського (офіцерського) складу в козацьких військах, помічник полковника, який виконував адміністративні, судові та господарські функції, а також командував підрозділами у військовий час.
- (Історія) –
У Запорозькій Січі — помічник кошового отамана, який відав продовольством, фуражем та розподілом військової здобичі.
- (Історія) –
У деяких козацьких формуваннях (наприклад, у Кубанському козацькому війську) — військовий чин, що відповідав армійському підполковнику.
- (Історія) –
У сучасній Україні — почесне звання в окремих козацьких організаціях та товариствах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осавул, р. осавула, д. осавулові, з. осавула, о. осавулом, м. осавулі, к. осавуле