Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “осатанілий”; стан крайньої люті, шаленства, одержимості, що нагадує поведінку біснуватого.
- (Психологія) –
Переносно: надзвичайна завзятість, наполегливість, запал у досягненні мети або у виконанні якоїсь діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осатанілість, р. осатанілості, д. осатанілості, з. осатанілість, о. осатанілістю, м. осатанілості, к. осатанілосте