орючий

[orjut͡ʃɪj] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Який оре землю, займається оранкою; призначений для орання.

  2. (Лінгвістика) –

    У складі власної назви: Орючий — прізвище.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орючий, р. орючого, д. орючому, з. орючого, о. орючим, м. орючім, к. орючий

Більше записів