Орина — жіноче ім’я, український народний варіант імені Ірина, що походить від грецького слова εἰρήνη (eirēnē) — «мир, спокій».
орина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Малпа пішла далі: — друга Орина, вісімнадцять літ.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
VIII І то ж то в церкві було всім диво, що дві парі разом будуть вінчатися: Маруся Ковбанівна з сотником Байдаком, а Орина Лободівна з Осауленком Прохором. Справді, каже бабуся, як сонце погасить місяця на небі, так Маруся погасила і красою, і пихою багатою нелюбу їй пару.
— Невідомий автор, “194 Vibrani Opovidannia Pantielieimon Kulish”
Частина мови: t.d. () |