оригінальничання — намагання бути оригінальним, виділятися незвичайністю поведінки, думок або смаків, часто надумане, перебільшене або позерське.
оригінальничання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
оригінальничання — намагання бути оригінальним, виділятися незвичайністю поведінки, думок або смаків, часто надумане, перебільшене або позерське.
Відсутні