1. Своєрідно, незвичайно, з виявом індивідуальності, не наслідуючи інших.
2. Властиво оригіналові; так, як характерно для першоджерела або автора.
оригінально
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не ставлячи ніяких обмежень творчості авторів, застеріг виділ отсі услів’я; 1) твори мали бути оригінально написані, 2) сюжет мав бути взятий із життя руського народу, 3) мова мала бути чисто на- родна. Реченець до надсилання творів минав з днем посліднього жовт- ня 1864 по руському численню.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: прислівник () |