ортикон

[ortɪkon] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Спеціальна передавальна електронно-променева трубка, що використовується в телевізійній техніці для перетворення світлового зображення на електричні сигнали; різновид іконоскопа з підвищеною чутливістю.

  2. Рідкісне прізвище українського походження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ортикон, р. ортикона, д. ортиконові, з. ортикон, о. ортиконом, м. ортиконі, к. ортиконе

Більше записів