Значення
- (Математика) –
Властивість геометричної фігури, зокрема тетраедра, при якій всі висоти перетинаються в одній точці (ортоцентрі).
- (Математика) –
У ширшому розумінні — властивість системи прямих або відрізків у просторі бути перпендикулярними до відповідних елементів (наприклад, граней) і перетинатися в єдиній точці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортоцентричність, р. ортоцентричності, д. ортоцентричності, з. ортоцентричність, о. ортоцентричністю, м. ортоцентричності, к. ортоцентричносте