Значення
- (Математика) –
(у математиці) властивість перпендикулярності, взаємної прямокутності векторів, прямих, площин або інших геометричних об’єктів.
- (Філософія) –
(у переносному значенні, про ідеї, підходи, явища) незалежність, відокремленість, відсутність зв’язку або впливу один на одного.
- (Інформаційні технології) –
(у техніці, програмуванні) принцип побудови систем, при якому їхні компоненти є незалежними та не мають побічних взаємодій, що спрощує аналіз, модифікацію та комбінування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортогональність, р. ортогональності, д. ортогональності, з. ортогональність, о. ортогональністю, м. ортогональності, к. ортогональносте