ороговіння

[oroɦoʋinnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Біологічний процес утворення рогового шару епітелію (наприклад, у шкірі) або рогоподібних структур (волосся, нігті, копита) внаслідок накопичення кератину в клітинах.

  2. Патологічне потовщення та згрубіння поверхневого шару шкіри або слизових оболонок, що виникає як захисна реакція на механічний подразник або хронічне запалення.

  3. Переносно — про втрату душевної чутливості, сприйняття, моральне загрубіння, ставлення до чогось з байдужістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ороговіння, р. ороговіння, д. ороговінню, з. ороговіння, о. ороговінням, м. ороговінні, к. ороговіння

Більше записів