оробітничування

[orobitnɪt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес набуття робітничого характеру, перетворення на робітника; перехід до становища робітника.

  2. У марксистській теорії: процес перетворення дрібних власників (наприклад, селян, ремісників) на найманих робітників, що не мають засобів виробництва, внаслідок розвитку капіталістичних відносин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оробітничування, р. оробітничування, д. оробітничуванню, з. оробітничування, о. оробітничуванням, м. оробітничуванні, к. оробітничування

Більше записів