орнаментальність

1. Властивість, яка характеризується наявністю орнаменту, багатством прикрас, візерунків; декоративність.

2. (У мистецтві та літературознавстві) Художня якість, що полягає у використанні орнаментальних, декоративних елементів як основного засобу виразності, часто з акцентом на ритмі, візерунку, графічності за рахунок глибини змісту.

Приклади:

Приклад 1:
Здається, в один момент застаріли народницькі побутові епопеї та солодкаві історичні романи, а разом із ними сентиментальна поетичність, орнаментальність, моралізаторський пафос та всі інші романтичні спадки української прози дев’ятнадцятого віку. Їхнє значення, щоправда, не можна недооцінювати: без сентиментальних марусь і не менш сентиментальних повій, без волів і кайдашевих сімей, без вичулених феміністок Кобилянської та мрійливих страждальців Яцкова, без психологічних ескапад Винниченка не з’явились би Микола Хвильовий та Валер’ян Підмогильний.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”