орлиця

[orlɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Самиця орла, жіноча особина орла.

  2. Переносно: про горду, величну, сміливу жінку з сильним характером.

  3. Астрономічна назва сузір’я та зорі в сузір’ї Орла (лат. Aquila).

  4. Рід великих хижих птахів родини яструбових, до якого належать орли.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орлиця, р. орлиці, д. орлиці, з. орлицю, о. орлицею, м. орлиці, к. орлице

Походження слова (Етимологія)

Слово «орлиця» в українській мові має два значення. По-перше, це самиця орла. По-друге, в діалектах так називають горлицю (птаха з родини голубиних). Це діалектне значення виникло внаслідок помилкового зближення зі словом «орел»: давня назва горлиці «грлиця» зазнала змін і стала звучати як «орлиця». Також існують зменшувальні форми «орличка» та «рліца». Окремо згадується ботанічний термін «орляк» — вид папороті, назва якого пов’язана з формою листя, що нагадує орлине крило.
Споріднені слова:орел, горлиця, папороть

Більше записів