орлець

[orlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Невеликий килимок із зображенням орла, що розстеляється під ноги єпископу під час богослужіння в християнських церквах візантійського обряду.

  2. У геральдиці — стилізоване зображення двоголового орла як символу імператорської влади, поширене в середньовічній Європі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орлеці, р. орлецю, д. орлецеві, з. орлець, о. орлецем, м. орлецеві, к. орлецю

Більше записів