організуючий

Який організує, забезпечує створення, функціонування або координацію чогось; призначений для організації.

Приклади:

Приклад 1:
Адже, становлячи саме осердя мистецького явища, внутрішня форма являє собою його головний смисло- і формотворчий фактор, організуючий центр усієї художньої структури. З іншого боку, все модерне письменство, до якого належить і в. стефаник, є мистецтвом стилю, мистецтвом форми.
— Зеров Микола, “Камена”