органіст

Приклад 1:
Тому що Наумик не просто собі перший-ліпший забивайло клявішів, а винятково обдарований органіст, як це, між іншим, не раз підтверджував не лише професор Острук, котрий змалку симпатизував і розбещував Наумика, пророкуючи Юркові велике майбутнє, а й старенький Шарль-Марія Відор після того пам’ятного для Наумика виступу в соборі Паризької Богоматері, коли Юркова ненька таки домоглася, щоб її сина на два роки прийняли до продовжувачів Відоро-Мютенової школи, досвід якої не лише висунув Наумика на одного з кращих виконавців церковної бароккової музики, а й навів його на ту музичну концепцію, що її він тепер з такою запопадливістю, притаманною молодості, і втілює у своїх найновіших творах, котрі назавжди, як це він, сатана, отут у церкві святої Людмили врочисто йому, Юркові, обіцяє, лишаться в пам’яті людства за умови, що Наумик негайно викине звідти ті огидні пасажі, де звук ґвалтовно підпорядкований шкідливій ідеї добра, яка загрожує позбавити Наумика найелементарнішого смаку й глузду. Умова, здається, не така вже й кепська, коли зважити: кому взагалі потрібне, та ще й у музиці!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Органіст заспівав «Veni Creator», і гості вийшли під той спів з костьолу. За таку прислугу співака органіста Вишневецький подарував йому здорове село.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”