орфографія

1. Система правил, що визначають стандартизований спосіб передачі мови на письмі, включаючи правила написання слів, їх частин, великих літер, переносу тощо; правопис.

2. Розділ мовознавства, що вивчає та встановлює ці правила.

3. Ступінь володіння цими правилами, грамотність письма (напр., добра орфографія).

Приклади:

Приклад 1:
Мене вразив цей напис, власне, нова орфографія… В ній я почув таку ж силу, як у газетах, що мені попадалися… Одна газета з портретом Шевченка, яка розбила мою наївну віру, що червоні, як нам казали старшини, розстрілюють за кожне українське слово. Ця моя наївність примушувала мене, навіть після проскурівського погрому, відповідати гордо і зневажливо на запитання: — Скажите, пожалуйста, сколько времени?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”