Значення
-
(іст.) У Речі Посполитій XVI–XVIII століть — придворний урядник, який стежив за дотриманням порядку та церемоніалу під час королівських прийомів, обідів і засідань сейму.
-
(іст.) У деяких європейських монархіях — посадовець, який відповідав за організацію та проведення офіційних церемоній, урочистостей або за розпорядок при дворі.
-
(перен., заст.) Той, хто наглядає за порядком, дотриманням правил або регламенту в певному колективі чи під час офіційної події.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ординер, р. ординера, д. ординерові, з. ординера, о. ординером, м. ординері, к. ординере