Значення
-
У християнській церкві — обряд висвячення (рукопокладення) особи на духовний сан, зокрема в сан священика або диякона, що здійснюється єпископом.
-
У західній християнській традиції, зокрема католицькій — урочистий акт призначення (інвеститури) священнослужителя на певну парафію або церковну посаду, що часто супроводжується відповідним богослужінням.
-
В історичному контексті — офіційний документ або грамота про призначення на церковну посаду або про затвердження права на парафію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ординація, р. ординації, д. ординації, з. ординацію, о. ординацією, м. ординації, к. ординаціє