орбітографія

[orbitoɦrɑfijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Метод дослідження орбіт небесних тіл, що ґрунтується на фотографічній фіксації їх руху з подальшим вимірюванням координат на знімках.

  2. Розділ астрометрії, що займається вивченням орбіт небесних тіл, зокрема штучних супутників, за допомогою фотографічних та інших методів спостереження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орбітографія, р. орбітографії, д. орбітографії, з. орбітографію, о. орбітографією, м. орбітографії, к. орбітографіє

Більше записів