1. (у фізиці, хімії) Хвильова функція електрона в атомі або молекулі, що описує стан електрона в квантовій механіці та визначає ймовірність знаходження електрона в певній області простору навколо ядра.
2. (у хімії) Область простору навколо атомного ядра, в якій імовірність знаходження електрона (або пари електронів) є найвищою; одноелектронна хвильова функція, що використовується в теорії будови атомів і молекул.