Словник Української Мови
Буква
1. Монументальний музично-драматичний твір для співаків-сольістів, хору та оркестру, зазвичай на біблійний або філософський сюжет, що призначається для концертного виконання без сценічної дії, костюмів та декорацій.
2. Жанр академічної музики, до якого належать такі твори.
Приклад 1:
Він грав і співав — з рок-групами, симфонічними квартетами, вуличними джазистами, хорами і оркестрами (ораторія «Невольничі ночі»), з перуанськими мандрівними музикан тами й збоїщанськими циганами та вірменами, з чортопі- льськими дримбарями, що їх одного разу привіз до Львова просто з полонин трьома військовими гелікоптерами, а також із Елтоном Джоном, який того року інкогніто побував у нашому місті. Стас володів майже всіма музич ними інструментами, але найдосконаліше грав на наших душах — на цих, геть невидимих неозброєним оком струнах своїх шанувальників та недругів… Однак про недругів — ані слова.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Ораторія мала величезний успіх у сучасників і стала перлиною світового мистецтва не лише XVII ст., а й сучасності. До астрономічних знань, що вийшли за рамки суто наукових і стали загальнокультурними символами від XVII ст., відносимо ідею населеності всіх без винятку планет Сонячної системи і життя у Всесвіті .
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”