орар

1. Довга вузька стрічка з вишивкою, яку диякони та іподиякони носять на лівому плечі під час православного та греко-католицького богослужіння; одна з частин священничого облачення.

2. У Стародавньому Римі — біла шовкова або льняна хустка, яку носили на шиї представники вищих станів, зокрема сенатори.

Приклади:

Відсутні