орар

[orɑr] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Довга вузька стрічка з вишивкою, яку диякони та іподиякони носять на лівому плечі під час православного та греко-католицького богослужіння; одна з частин священничого облачення.

  2. У Стародавньому Римі — біла шовкова або льняна хустка, яку носили на шиї представники вищих станів, зокрема сенатори.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орар, р. ораря, д. орареві, з. орар, о. орарем, м. орареві, к. ораре

Більше записів