орально-інкорпоративний

[orɑlʲno-inkorporɑtɪʋnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (лінгв.) Позначення типу мови, в якій існує інкорпорація (включення додаткових елементів, наприклад, прямого додатка, у склад дієслівної основи) та яка має переважно оральний (усний, звуковий) характер у протиставленні жестовим мовам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орально-інкорпоративний, р. орально-інкорпоративного, д. орально-інкорпоративному, з. орально-інкорпоративного, о. орально-інкорпоративним, м. орально-інкорпоративнім

Більше записів