Значення
-
У стародавніх релігіях — жрець, який, за віруваннями, передавав волю божества, пророкував майбутнє або давав поради, а також саме місце (храм), де зверталися за таким пророцтвом.
-
Переносно — людина, чиї думки, судження або прогнози вважаються непомильними, авторитетними та пророчими в певній галузі.
-
У переносному значенні — книга, твір або джерело, що вважається найвищим авторитетом у певній сфері знань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оракул, р. оракула, д. оракулові, з. оракула, о. оракулом, м. оракулі, к. оракуле