оракул

1. У стародавніх релігіях — жрець, який, за віруваннями, передавав волю божества, пророкував майбутнє або давав поради, а також саме місце (храм), де зверталися за таким пророцтвом.

2. Переносно — людина, чиї думки, судження або прогнози вважаються непомильними, авторитетними та пророчими в певній галузі.

3. У переносному значенні — книга, твір або джерело, що вважається найвищим авторитетом у певній сфері знань.

Приклади:

Приклад 1:
Сей оракул сатана растил. Он в нем осквернил Христово благоуханіе.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Одна з них розповідає, шо до свого воцаріння Саргон був звичайним садівником і виночерпієм царя Кіша, а про його політичну кар’єру подбала богиня кохання Інанна-Іштар, хоча не вона, тобто не жерці її храму, а ніппурський Енліль (оракул його храму) «називав ім’я царя» в Месопотамії. Lie, звичайно, насторожує істориків: чи праведними шляхами прийшов до влади Саргон?
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Оракул ти мiй перпендикулярний! Невже ж ти гадаєш, що я, випивши трохи цензурного паркового вина, не зумiю тебе вiдрекомендувати?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”