опитувач

[opɪtuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Особа, яка проводить опитування (анкетування, соціологічне дослідження тощо), ставить запитання респондентам і фіксує їхні відповіді.

  2. Пристрій або технічний засіб, призначений для автоматичного збору даних шляхом опитування, анкетування або тестування (наприклад, у навчальних системах, соціологічних дослідженнях).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опитувач, р. опитувача, д. опитувачеві, з. опитувача, о. опитувачем, м. опитувачеві, к. опитувачу

Більше записів