Значення
-
У фізиці — сила, що діє на тіло з боку іншого тіла або середовища і перешкоджає його руху або деформації; опір.
-
У техніці — властивість матеріалу або елемента електричного кола перешкоджати проходженню електричного струму; електричний опір.
-
У переносному значенні — активна дія або стан протистояння чомусь, спротив.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опир, р. опиря, д. опиреві, з. опиря, о. опирем, м. опиреві, к. опире