опустілий
[opustilɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який залишився без людей, став безлюдним, порожнім, спустілим (про місце, поселення тощо).
-
Який виявився покинутим, занедбаним, залишений без догляду (про будівлю, сад, землю тощо).
-
Переносно: який втратив колишню енергію, життя, активність; занепалий, згаслий (про очі, погляд, обличчя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опустілий, р. опустілого, д. опустілому, з. опустілого, о. опустілим, м. опустілім