оптикоелектроніка

Галузь науки та техніки, що вивчає та використовує принципи взаємодії оптичного випромінювання з електронними пристроями, а також займається створенням приладів для генерації, обробки, передавання та приймання інформації за допомогою світла (фотонів) і електричних сигналів.

Супутня технологічна дисципліна, що об’єднує оптику, електроніку та квантову фізику для розробки таких пристроїв, як лазери, світлодіоди, оптоволоконні системи зв’язку, фотоприймачі, сонячні батареї та інші оптоелектронні компоненти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |