опсонін

1. Біологічно активна речовина (зазвичай антитіло або компонент комплементу), яка, приєднуючись до поверхні патогенних мікроорганізмів або інших чужорідних клітин, робить їх більш доступними для поглинання та знищення фагоцитами (наприклад, макрофагами та нейтрофілами) у процесі, що називається опсонізацією.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |