1. (історичний термін) Назва прибічників царя Івана IV Грозного, які становили його особисту охорону та виконували функції політичного терору в період опричнини (1565–1572 рр.) у Московській державі.
2. (переносне значення) Людина, яка сліпо та жорстоко виконує волю керівника, влади, здійснюючи насильство та беззаконня; жорстокий прибічник, каратель.