опряга

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Городенківської міської громади.

2. (заст., діал.) Те саме, що опряж — упряж, збруя для запрягання коней або іншої тяглової худоби в воза, плуг тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Богдан Вже десять літ в неволі ми цілком, І Маслів Став похоронив права нам… З того часу нас ворог опряга Й затягує ярмо на наші шиї, — А от тепер таке в нас завелось, Якого зроду ви єсте не чули: Потоптані останнії права, Зганеблена святая наша віра… Всі За віру — смерть! Богдан Ієзуїт розвів Там унію до ґвалту, до розбою: Грабують скрізь у благочесних все; Межує лях громадські наші землі; Суда нема; скасовано закон; Ґвалтує пан, паскудить наші сім’ї… Всі Не може буть, щоб сміли?
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Частина мови: іменник (однина) |