опротестованість

[oprotɛstoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість або стан бути оскарженим, запереченим у встановленому законом порядку (про рішення, документ, акт тощо).

  2. Юридична характеристика документа чи дії, що свідчить про наявність протизаконних підстав для його анулювання або визнання недійсним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опротестованість, р. опротестованості, д. опротестованості, з. опротестованість, о. опротестованістю, м. опротестованості, к. опротестованосте

Більше записів