опротестованість

1. Властивість або стан бути оскарженим, запереченим у встановленому законом порядку (про рішення, документ, акт тощо).

2. Юридична характеристика документа чи дії, що свідчить про наявність протизаконних підстав для його анулювання або визнання недійсним.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |