опростаність

[oprostɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “опростаний”; стан, коли щось спрощене, позбавлене складнощів або надмірної деталізації.

  2. (У лінгвістиці та літературознавстві) Стилістична риса тексту або мовлення, що характеризується навмисним використанням спрощених, елементарних форм, часто з метою наближення до народної чи розмовної мови або для створення певного художнього ефекту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опростаність, р. опростаності, д. опростаності, з. опростаність, о. опростаністю, м. опростаності, к. опростаносте

Більше записів