опромінювання

1. Дія за значенням дієслова опромінювати — піддавання чого-небудь впливу променів (світлових, теплових, радіоактивних тощо).

2. Кількість енергії випромінювання, що поглинається одиницею маси речовини; поглинена доза іонізуючого випромінювання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розрізняють: 1) зовнішній фотоефект – виривання електронів з речовини під дією світла; 2) внутрішній фотоефект , при як о- му відбувається лише збільшення кількості вільних електронів всередині речовини, але вони не виходять назовні; 3) фотогальванічний ефект , при якому на границі поділу напівпровідника і металу або на границі поділу двох напів п- ровідників під впливом опромінювання виникає електрорушійна сила (за відсутн о- сті зовнішнього електричного поля); 4) фотоефект в газоподібному сере- довищі, який полягає у фотоіонізації окре- мих молекул або атомів. Розглянемо закономірності зовні ш- нього фотоефекту.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Провідність напівпровідників за в- жди є збудженою, тобто появляється лише під дією зовнішніх факторів (температури, опромінювання, сильних електричних по- лів і т.д.). Розрахунок концентрації електроні в у зоні провідності дає такий результат: kT EF e h kTm22n 2 3 2 * ee      = π , а розрахунок, який виконаний для дірок, що виникають у валентній зоні, приводить до виразу: kT EE F e h kTm2 2n 2 3 2 * p p +∆−         = π , де * em і * pm – ефективна маса електр она і дірки.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |