Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «опромінити»; освітлення, осяяння променями світла.
2. Фізичний процес впливу на об’єкт різними видами іонізуючого випромінювання (наприклад, радіоактивного, рентгенівського).
3. Кількість енергії іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опромінюваної речовини; доза опромінення.
Приклад 1:
робо- тами багатьох учених було доведено, що під час опромінення урану нейтронами утворюються елементи із середини пері о- дичної системи – лантан і барій. Цей р е- зультат поклав початок дослідженню ядер – них ре акцій нового типу – реакцій поділу ядра, суть яких в тому, що важке ядро під дією нейтронів, а також інших ча стинок ділиться на декілька більш легких ядер, найчастіше на два близькі за масою ядра.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”