опробковіння

1. Біологічний процес у рослинах, при якому клітини покривних тканин (наприклад, перидерми) відмирають, а їхні стінки просочуються суберином (пробковою речовиною), утворюючи захисний шар — корок.

2. Утворення шару пробки на поверхні рослинних органів (стебел, коренів) як результат диференціації тканин.

3. У техніці та промисловості — нанесення, утворення або наявність шару пробкового матеріалу на чому-небудь для ізоляції, утеплення тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |