1. (про рослинні тканини) Покритий пробкою — захисним шаром із мертвих клітин, що утворюється на поверхні стебел, коріння чи інших органів.
2. (переносно, розм.) Сталий, несприйнятливий до зовнішніх впливів, закритий для нового; закостенілий.
Словник Української Мови
Буква
1. (про рослинні тканини) Покритий пробкою — захисним шаром із мертвих клітин, що утворюється на поверхні стебел, коріння чи інших органів.
2. (переносно, розм.) Сталий, несприйнятливий до зовнішніх впливів, закритий для нового; закостенілий.
Відсутні