1. Набувати конкретного, відчутного вигляду; втілюватися в реальні предмети або явища, ставати матеріальним.
2. (у філософії) Ставати об’єктом, набувати форми предметності, відчужуватися від суб’єкта та існувати як незалежна від нього реальність.
опредметнюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |